Вівсяниківський навчально – виховний комплекс
«Загальноосвітній навчальний заклад І-ступеня дошкільний навчальний заклад»
філія Березовобалківської
загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів ім. Т.Г.Шевченка
(опорний заклад)
План самоосвіти
вчителя початкових класів
Довганенко Наталії Леонідівни
на 2016-2021 роки
Вчитель
готується до гарного уроку все життя. Така духовна й філософська основа
професії й технології нашої праці: щоб дати учневі іскорку знань, вчителеві
необхідно вбрати ціле море світла.
В.О.Сухомлинський
“Я почуваюсь вправі сказати:
Нехай живе самоосвіта в усіх галузях!
Лише ті знання міцні і цінні, які ви здобули самі,
спонукані власною пристрастю.
Всяке знання має бути відкриттям,
зробленим вами самими”.
Корній
Чуковський
Ми навчаємось для того, щоб удосконалювати себе.
Конфуцій
Погано - не знати, ще гірше - не бажати пізнавати.
Нігерійське прислів'я
Вчителі - це люди, які починають справу, кінець якої вони вже не побачать і за яку вони не отримають подяки, поки не буде вже пізно.
Макс Форман
Етапи самоосвітньої
роботи на 2016 – 2021 роки
Діагностичний 2016-2017
|
1. Аналіз професійних недоліків.
2. Визначення мети та завдань проблемної теми.
3. Складання плану роботи по обраній темі самоосвіти.
4. Ознайомлення
з ППД, напрацьованим колегами, вивчення педагогічної літератури.
5. Фіксація
бібліографії з теми самоосвіти.
6. Вивчення
методично-нормативної бази викладання предметів.
7. Участь у
роботі ШМО та РМО, методичній роботі школи.
|
Прогностичний 2017-2018
|
1. Розробка
системи заходів, спрямованих на розв’язання проблеми.
2. Вивчення досвіду роботи педагогів по
вибраній темі.
3. Відвідування
уроків у вчителів школи, району.
4. Добір
методів практичної частини для використання на уроках.
5. Систематизація матеріалів
методичної, педагогічної та психологічної літератури по темі у вигляді
каталогу.
6. Участь у
роботі ШМО та РМО, методичній роботі школи.
7. Вивчення
методично-нормативної бази викладання предметів.
|
Практичний 2018-2019
|
1.Відкриті уроки на шкільному
та районному рівні з використанням
методів та прийомів, вивчених в ході
самоосвітньої роботи.
2.Участь в професійних конкурсах, конференціях.
3.Відвідування уроків у вчителів школи, району.
4.Самоаналіз та самооцінка своїх уроків.
5.Участь у роботі
ШМО та РМО, методичній роботі школи.
6.Вивчення
методично-нормативної бази викладання предметів.
7. Розробка моделі освітнього процессу.
8. Апробація
розробленої моделі на практиці.
9.Внесенння
необхідних коректив.
|
Впроваджувальний 2019-2020
|
1.Аналіз форм, методів, способів діяльності
по самоосвіті. Підведення підсумків щодо їх ефективності та результативності.
2.Відкриті уроки на шкільному та районному
рівні.
3.Участь у професійних конкурсах та
конференціях.
4.Участь у роботі ШМО та РМО, методичній
роботі школи.
5.Вивчення методично-нормативної бази
викладання предметів.
6.Внесення необхідних коректив.
7.Узагальнення матеріалів досвіду.
|
Узагальнюючий 2020-2021
|
1. Виступ на засіданні районного МО
вчителів по темі.
2. Оформлення
результатів роботи.
3. Відкриті уроки на шкільному і районному
рівні.
4. Проведення
майстер-класів.
5. Участь у
професійних конкурсах, конференціях, заходах.
6. Активне використання
набутого досвіду.
|
Відомості про вчителя
Освіта - вища
Фах за дипломом – вчитель початкових класів
Який навчальний заклад закінчив – Уманський державний педагогічний університет
2016-2017
|
2017-2018
|
2018-2019
|
2019-2020
|
2020-2021
|
|
Який
предмет викладає
|
початкові
класи
|
||||
Який предмет викладає не
за фахом
|
---
|
||||
Стаж роботи
|
21 рік
|
||||
Кваліфікаційна
категорія
|
І
|
||||
Звання
|
-------
|
||||
Рік попередньої
атестації
|
2011
|
2011
|
2011
|
2011
|
2011
|
Планова атестація
|
2018
|
2018
|
2018
|
2018
|
2018
|
Рік
проходження курсів
підвищення кваліфікації
|
2017 КОІППО
|
2017 КОІППО
|
2017 КОІППО
|
||
План курсової підготовки
|
2017
|
2017
|
|||
Тижневе навантаження
|
10 год.
|
Проблемна тема
Рік
|
Тема, над
якою
працює
колектив
школи
|
Тема, над якою
працює методичне
об'єднання вчителів початкових
класів
|
Тема, над
якою працює вчитель
|
2016/2017
|
«Використання інформаційно – комунікативних технологій для забезпечення
сприятливих умов розвитку життєвих компетентностей учнів»
|
«Інтерактивні технології
навчання як засіб розвитку творчого потенціалу, компетентності учасників навчально-виховного процесу»
|
Розвиток творчих здібностей
та інтересу учнів до навчання як результат впровадження педагогічних
інновацій
|
2017/2018
|
«Використання інформаційно
– комунікативних технологій для забезпечення сприятливих умов розвитку життєвих компетентностей учнів»
|
||
2018/2019
|
|||
2019/2020
|
|||
2020/2021
|
Мета роботи:
1. Вплинути на процес навчання в початковій ланці,
підвищити ефективність, спрямувати його на розвиток особистості учня.
2.Окреслити методичні засоби, що впливають на розвиток
пізнавальних інтересів молодших школярів.
3. З’ясувати ефективність запропонованої методики формування пізнавальних інтересів на уроках.
3. З’ясувати ефективність запропонованої методики формування пізнавальних інтересів на уроках.
4. Формувати в учнів пізнавальні потреби,
сприяти розвитку наполегливості у виконанні самостійних завдань.
5. Добиватися раціонального поєднання
репродуктивної і продуктивної діяльності учнів, доцільно збільшуючи питому вагу
частково-пошукових методів, які сприяють активному, перетворюючому характеру
засвоєння знань і способів переробки.
6. Запровадити в зміст початкового
навчання спеціальну систему пізнавальних завдань (з різних предметів), яка
оптимально забезпечує пізнавальну, розвиваючу й виховуючу функції навчання.
7. Використовувати ефективні засоби
керування пошуковою діяльністю молодших школярів через поступове ускладнення і
варіювання змісту пізнавальних завдань, а також в результаті операційного
формування наукових умінь.
8. Озброювати молодших учнів системою
інтелектуальних умінь, загальних та спеціальних прийомів навчальної роботи.
Завдання:
1.Організація
колективно-групових форм навчальної і позанавчальної діяльності з обговоренням
її результатів;
2. Поетапне формування самооцінки, яке передбачає перехід від
оцінки учителем окремих актів поведінки і вчинків дітей до оцінки їх мотивів і
внутріособистісних детермінант;
3. Забезпечення сприятливого місця дитини у підсистемі
міжособистісних стосунків класного колективу;
4. Утвердження гуманістичного стилю взаємовідносин між
вчителем і учнями з завищеною і заниженою самооцінкою;
5. Усунення негативних впливів зовнішніх оцінок.
Шляхи реалізації:
- навчати дітей за
системою розвивального навчання;
- впроваджувати інтерактивні методи і форми навчання
Вивчення нормативно-правових
документів
у 2017/2018 навчальному році
№ з/п.
|
Термін
|
План роботи
|
Відмітка
|
|
|
серпень
|
НОВЕ!
Лист Міністерства освіти і науки України № 1/9-315 від 07 червня 2017
року «Про структуру 2017/2018 навчального року та навчальні плани
загальноосвітніх навчальних закладів»:
Лист
МОН № 1/9-325 від 14 червня 2017 року "Про навчальні плани та організацію
навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами
загальноосвітніх навчальних закладів у 2017/2018 навчальному році"
НОВЕ!
Лист МОН № 1/9-385 від 12.07.17 року Про навчальні плани та організацію навчально-реабілітаційного
процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх
навчальних закладів y 2017/2018 навчальному році
НОВЕ!
Наказ МОН № 1021 від 13.07.2017 року Про організаційні
питання запровадження Концепції Нової української школи у загальноосвітніх
навчальних закладах І ступеня
Наказ
МОН від 05.08.2016 № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм для 1-4-х класів
загальноосвітніх навчальних закладів».
|
+
|
|
|
серпень
|
Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу для
1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів
Наказ МОН № 412 від 08.04.15
року
Наказ МОН від 07.08.
2015р. №855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів»(стосовно викладання іноземних мов).
|
+
|
|
|
серпень
|
Наказ
МОН України від 07 серпня 2015 № 855 «Про внесення змін до Типових навчальних планів
загальноосвітніх навчальних закладів»
Наказ
Міністерства освіти і науки України від 20.12.2002 № 732 «Про затвердження Положення про індивідуальну форму навчання в
ЗНЗ».
|
+
|
|
|
вересень
|
Методичні
рекомендації щодо заповнення Класного журналу для 1-4 класів загальноосвітніх
навчальних закладів Лист Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти МОН № 2/2-14-1907-15
від 21.09.15 року Лист МОН № 1/9-436 від 09.08.17 року «Щодо методичних рекомендацій про
викладання навчальних предметів у загальноосвітніх навчальних закладах у
2017-2018 навчальному році»
|
+
|
|
|
вересень
|
+
|
|
6.
|
жовтень
|
Про Стратегію національно-патріотичного
виховання дітей та молоді на 2016 - 2020 роки
Указ Президента України № 580/2015 від 13.10.15 року
Наказ МОН № 1222 від 21.08.13 року зі
змінами, внесеними згідно з наказом МОН №1009 від 19 серпня 2016 року Про затвердження орієнтовних вимог
оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі
загальної середньої освіти
Додаток
до наказу МОН України від 19.08.2016 №1009 Орієнтовні вимоги до
контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи
|
+
|
7.
|
листопад
|
Наказ
МОН від 08.04.2015 № 412 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Класного журналу
для 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Наказ
МОН № 240 від 23 черня 2000 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у
загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів», відновлена
наказом МОН від 29.11.2013р. №1655.
Наказ МОНМСУ №423 від 10 травня 2011 «Про
затвердження єдиних зразків ведення обов'язкової ділової документації у
загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ст. усіх форм власності".
|
+
|
8.
|
грудень
|
Про затвердження
переліку кваліфікаційних категорій і педагогічних звань педагогічних
працівників та порядку їх присвоєння
Постанова КМУ № 1109 від 23.12.15 року
Наказ
МОН № 1112 від 02.08.2017 року "Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і
турнірів з навчальних предметів у 2017/2018 навчальному році"
Наказ
МОН №601 від 20 липня 2004 року "Про затвердження Положення про навчальні кабінети
загальноосвітніх навчальних закладів".
|
+
|
Опрацювання фахової літератури
у 2017/2018 навчальному році
№
з/п.
|
Назва видання
|
Термін
|
1.
|
Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах:Навчальний посібник. - К: Веселка, 1998.- 334 с. |
|
2.
|
Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школярів. - К.:Віпол, 1987.- 96 с. |
|
3.
|
Біда О.А. Роль малюнків на уроках природознавства // Мистецтво таосвіта. – 2002. – № 4.- с. 45 – 47. |
|
4.
|
Білецька Н.Д. Українські загадки, прислів'я, приказки про природу //Розкажіть онуку. - 1999. - №2. - С.34-35. |
|
5.
|
Бойченко С.О. Використання елементів народознавства у
навчально-виховному процесі //Початкова школа. - 1996. - №9. - С.33-36. |
|
6.
|
Бугрій О.В., Буряк В.К. Формування в учнів пізнавальних умінь // Рідна школа. – 1993. - № 2. – с. 31 – 34. |
|
7.
|
Водолазька С. Формуємо пізнавальний досвід дитини // Початкова школа. – 1997. - № 4. – с. 9 – 10. |
|
8.
|
Корнєєв В.П. Основи розвитку пізнавальних інтересів // Рідна школа.-1993.- № 5. – с. 36 – 40. |
|
9.
|
Лозова В.І. Пізнавальна активність школярів: (Спецкурс із дидактики):(Спецкурс із дидактики): [Навч. посібник для пед. ін-тів]. – Х.: основа,1990. – 89 с. |
|
10.
|
Ольга Барабаш, Руслана Гавриш. Розвиток навчально-пізнавального інтересу
молодших школярів в умовах розвивального навчання Д. Ельконіна – В.
Давидова// Науково-методичний вісник Івано-Франківського ІППО «Джерела». -
2007. - №3-4
|
Вивчення передового
педагогічного досвіду
Рік
|
Чий досвід вивчається
|
2017/2018
|
Анотація досвіду
Тема. Розвиток пізнавального інтересу як засіб формування
особистості молодшого школяра на уроках української мови
Автор. Гавриш Руслана Миколаївна,учитель початкових
класів, старший учитель, дипломант ХІІІ Всеукраїнського конкурсу «Учитель
року-2008»
Адреса.Косівська загальноосвітня школа I-III ст. №1
Косівської районної ради
Публікації.
Ольга
Барабаш, Руслана Гавриш. Розвиток
навчально-пізнавального інтересу молодших школярів в умовах розвивального
навчання Д. Ельконіна – В. Давидова// Науково-методичний вісник
Івано-Франківського ІППО «Джерела». - 2007. - №3-4 (51-52)
Руслана
Гавриш. Уроки з
української мови (3 клас) // Методичний збірник / Косів, 2007.
Надія
Попович //Додаток до часопису
«Обрії». – 2008. - №1(12)
Роки
вивчення.2017-2018
Затвердження
науково-методичною радою :
28серпня 2017 р., протокол №2
Досвід учителя
грунтується на компетентнісно зорієнтованому підході до організації
навчально-виховного процесу, який передбачає оволодіння школярами ключовими
компетентностями, які в майбутньому дозволять їм вирішувати різноманітні
проблеми у повсякденному житті, професійній та соціальній сфері. У своїй
роботі педагог діє з позиції, що «інтерес – це емоційно забарвлене ставлення
до життя, об’єктивно обумовлене мотивами діяльності, когнітивна функція
виражена здатністю до свідомого розвитку». А також бере до уваги той факт, що
пізнавальний інтерес не є чимось незмінним, його можна розвивати за
спеціально створених умов. Спершу він проявляється у дітей на основі
пізнавального потягу (бажання) до тієї чи іншої сфери навколишнього світу:
рослин, тварин, техніки, космосу тощо. Саме педагог забезпечує умови, за яких
пізнавальний інтерес може перерости у стійку потребу в активному діяльнісному
ставленні до пізнання як такого або певної сфери інтересів, схильностей.На
даний час проблема розвитку пізнавального інтересу як засобу формування
особистості молодшого школяра на уроках української мови (в умовах
навчально-виховного закладу гірської місцевості) є актуальною.
В
основі досвіду –
фундаментальні положення теорії пізнання, обґрунтовані у працях відомих
педагогів Я. Коменського, К. Ушинського, С. Русової, ґрунтовно досліджені у
теоретико-експериментальних роботах Г. Щукіної, українських вчених і
педагогів О. Савченко, Н. Бібік, О. Киричук,
ідеї про
психічний розвиток дитини у процесі учіння Д. Ельконіна – В. Давидова.
Новизна досвіду
полягає у спробі конструктивної реалізації в педагогічній практиці цілісної
системи розвитку навчально-пізнавального інтересу молодших школярів: на
уроках, в позаурочний час, роботі з батьками. В дослідженнях психологів
(А. Маркова, Ю. Орлов, М. Матюхіна, Н. Рєпкіна та ін.) доведено, що
узагальнений навчально-пізнавальний інтерес не є вродженою якістю, а важливим
утворенням особистості, яке формується у певних соціальних умовах, які не
завжди можна реалізувати в умовах традиційного навчання. Великі можливості
для розвитку навчально-пізнавального інтересу надає психолого-педагогічна система
розвивального навчання. Робота за цією системою не тільки забезпечує
оволодіння учнями загальними способами дій, складним предметним матеріалом, а
й створює реальні умови для формування молодшого школяра як особистості.
Пізнавальний інтерес при цьому виступає як найважливіший мотив навчальної
діяльності учня.
Суть
досвіду Руслани
Гавриш полягає у створенні психолого-педагогічних умов у
навчально-виховному процесі для розвитку в учнів високого рівня узагальненого
навчально-пізнавального інтересу.
Для цього
педагог добирає для учнів завдання, які вимагають творчого підходу та
дивергентного мислення, постійно використовує спеціальні завдання для
розвитку комунікативних умінь і навичок, передбачає ситуації, у яких діти
можуть пропонувати різноманітні шляхи вирішення проблеми. Великого значення
надає формуванню контрольно-оцінювальних дій, з цією метою спонукає молодших
школярів здійснювати самооцінку та взаємооцінку. Навчально-пізнавальна
діяльність організовується так, щоб школярі шукали різницю між новими та вже
отриманими знаннями, приймали альтернативні рішення, мали змогу зробити
відкриття, формулювали свої власні ідеї та думки за допомогою різноманітних
засобів навчальної співпраці.
У технології досвіду чітко простежуються засоби розвитку
навчально-пізнавального інтересу учнів:
· створення
розвивального середовища для реалізації потенційних можливостей дитини;
· забезпечення
суб’єкт-суб’єктної взаємодії вчителя та учнів;
· організація
навчального співробітництва на рівнях «учитель-учень», «учень-учень»;
· розвиток
позитивної навчальної мотивації учнів;
· навчальні
завдання життєвого змісту;
· самостійна
робота над помилками (не просто їх виправлення, а з’ясування суті, причин);
· можливість вибору
складності завдань;
Результативність досвіду потверджена реальними успіхами учнів за
аналізом навчальної діяльності та в успішній співпраці «дитина-батьки» і
«батьки-дитина»:
· сформоване
вміння учнів вчитися, самостійне здобуття знань;
· сформованість
ключових та предметних компетенцій;
· позитивне ставлення учнів до
навчання;
· переважає
активна позиція на уроках;
· навчальна
мотивація;
· високий рівень
самостійності дітей;
· творча
орієнтація;
· зацікавленість,
життєрадісність, захопленість;
· високий рівень
схильності учнів до співпраці;
· прагнення
постійно збагачувати знання;
· адаптація до
оточуючого середовища;
·
взаємодопомога, взаєморозуміння у батьківському колективі.
Досвід Руслани Гавриш
пройшов апробацію на всеукраїнському науково-практичному та обласних
семінарах, пропагується на сторінках фахових всеукраїнських та обласних
видань, у школах області (через методоб’єднання, заняття на курсах підвищення
кваліфікації учителів різних категорій, виступи на конференціях з обміну
досвідом роботи, секційних засіданнях учителів початкових класів).
|
Участь у
роботі ШМО та РМО, методичній роботі школи
№
з/п.
|
Форма участі
|
Термін
|
1
|
Участь у роботі ШМО вчителів початкових класів.
Засідання №1
|
30.08
|
2
|
Участь у проведенні декади початкових класів
|
05.10 – 15.10
|
3
|
Участь у районній творчій групі вчителів
початкових класів
|
листопад
|
4
|
Організація та проведення
районного семінару з проблеми над якою працюю «Розвиток творчих здібностей та інтересу учнів до навчання як
результат впровадження педагогічних інновацій»
|
09.11
|
5
|
Участь у районній творчій групі вчителів
початкових класів
|
грудень
|
6
|
Організація учнів до участі у Всеукраїнському
конкурсі «Колосок»
|
листопад
|
7
|
Організація учнів до
участі у Міжнародному конкурсі «Кенгуру»
|
грудень
|
8
|
Організація учнів до участі в районному етапі
Місячника безпеки життєдіяльності
|
листопад
|
9
|
Участь у роботі ШМО вчителів початкових класів.
Засідання №3
Аналіз написання контрольних робіт учнів 2-4 класів за завданнями
адміністрації школи.
Аналіз результатів перевірки техніки читання
учнів 2-4 класів.
|
28.12
|
Діагностична карта
№
|
Основні
напрями
діяльності
педагога
|
Потребує
методичної
допомоги
|
На
достатньому
рівні
|
Заслуговує
на
увагу
|
1
|
Комплексне планування виховання, навчання
і розвитку учнів
|
+
|
||
2
|
Вміння планувати урок на основі
психологічних особливостей класу
|
+
|
||
3
|
Методи активізації пізнавальної
діяльності
|
+
|
||
4
|
Особистісно зорієнтоване навчання
|
+
|
||
5
|
Оптимальний вибір типу і структури уроку
|
+
|
||
6
|
Розвиток творчих здібностей учнів‚
творчого мислення
|
+
|
||
7
|
Гуманізація стосунків з дітьми
|
+
|
||
8
|
Робота з обдарованими дітьми
|
+
|
||
9
|
Ступінь впливу вчителя на учнів
|
+
|
||
10
|
Нестандартні форми уроку
|
+
|
||
11
|
Використання принципів нових технологій
|
+
|
||
12
|
Науковий рівень викладання предметів.
Основні напрями діяльності педагога.
|
+
|
||
13
|
Самоосвіта
|
+
|
||
14
|
Ведення шкільної документації
|
+
|
||
15
|
Курсова перепідготовка, виконання до- і
післякурсових завдань
|
П А М ’ Я Т К А
вчителю
Вчитель – це та
людина, яка любить дітей,
володіє педагогічною
майстерністю, постійно пробуджує в
юному серці бажання бути сьогодні кращим, ніж вчора,
почуття поваги до самого себе.
Входячи
в клас, залишай свої проблеми та негаразди за його дверима. Урок
– це маленька подорож у незвідане, тому помічниками в ній можуть бути твої учні
та знання. При
підготовці до уроку проявляй творчість та застосовуй передовий педагогічний
досвід. Вмій
виділити головне завдання уроку і раціонально використай кожну хвилину для його
розв’язання. Організовуй
навчання так, щоб кожному учневі було цікаво на уроці. В
основу взаємовідносин з учнями клади педагогіку співробітництва. Намагайся
не просто „передавати” знання учням, а
навчай їх здобувати. Будь об’єктивним
в оцінці знань учнів і своєї
роботи з ними. Аналізуй кожен
свій урок, особливо той,
що виявився невдалим. Постійно
самовдосконалюйся, розширюй свій кругозір.
Ніколи не
залишайте вашої самоосвітньої роботи і не забувайте, що, скільки би Ви не вчились, скільки би не знали, знанням та
освіті немає ні кордонів, ні меж.
М.О.Рубакін
Словник педагогічних
термінів
Бесіда - діалогічний метод навчання, при якому педагог
шляхом постановки системи запитань підводить
тих, хто навчається, до розуміння нового матеріалу чи перевіряє
засвоєння ними вже вивченого (Педагогика: Учебник / Л.П. Крившенко, М.Е.
Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред. Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. –
283.).
Гра дидактична – метод
імітації (наслідування, відображення), прийняття управлінських рішень у
різноманітних ситуаціях шляхом гри (програвання, розігрування) за правилами, що
надані або виробляються самими учасниками
(Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у
вищій школі: Навч. Посіб.
/ за ред. М.В.Артюшиної, О.М.Котикової, Г.М. Романової. – К.: КНЕУ, 2007. – С.
240.).
Екскурсія навчальна – форма організації навчання в
умовах виробництва, музею, виставки, природного ландшафту з метою спостереження
та вивчення тими, хто навчається, різних об’єктів та явищ дійсності. Передбачає
особливу організацію взаємодії педагога та учнів (Педагогика: Учебник / Л.П. Крившенко,
М.Е. Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред. Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во
Проспект, 2004. – С. – 305.).
Інноваційна
педагогічна технологія – цілеспрямоване, систематичне й послідовне впровадження в практику
оригінальних, новаторських способів, прийомів, педагогічних дій і засобів, що
охоплюють цілісний навчально-виховний процес від визначення його мети до
очікуваних результатів (Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології. -
К.: Академвидав, 2004. – С. 338-339.).
Інноваційне навчання – зорієнтована на динамічні зміни в
навколишньому світі начальна діяльність,
яка ґрунтується на розвитку різноманітних форм мислення, творчих здібностей,
високих соціально-адаптаційних можливостей особистості (Дичківська І.М.
Інноваційні педагогічні технлогії. - К.: Аккадемвидав, 2004. – С. 9).
Інтерактивні
навчальні технології – ігрові технології навчання і розвитку, що побудовані на
цілеспрямованій спеціально організованій груповій та міжгруповій діяльності,
«зворотному зв’язку» між всіма учасниками для досягання взаєморозуміння й
корекції навчального і розвивального процесу, індивідуального стиля спілкування
на основі рефлексивного аналізу (Панфилова А.П. Игротехнический менеджмент.
Интерактивные технологии для обучения и организационного развития персонала. -
СПб: ИВЭСЭП, «Знание», 2003. - С. 70).
Колектив – група людей, які об’єднані
суспільно значущими цілями, спільними ціннісними орієнтаціями, сумісною
діяльністю, спілкуванням, взаємною відповідальністю (Лекції з педагогіки вищої
школи: Навчальний посібник/ за ред. В.І.Лозової. – Харків: «ОВС», 2006. – с.
350).
Компетентність людини – спеціально структуровані
(організовані) набори знань, умінь, навичок і ставлень, що їх набувають у
процесі навчання. Вони дозволяють людині визначати, тобто ідентифікувати і
розв’язувати, незалежно від контексту (від ситуації), проблеми, характерні для
певної сфери діяльності (Пометун О.І. Теорія та практика послідовної реалізації
компетентісного підходу в досвіді зарубіжних країн // Компетентнісний підхід у
сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з
освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: "К.І.С.",
2004.- С.8).
Метод демонстрацій – ознайомлення учнів (студентів) із явищами,
процесами, об’єктами в їхньому природному вигляді (Психологія діяльності та
навчальний менеджмент: Навчальний посібник. / М.В. Артюшина, Л.М. Журавська,
Л.А. Колесніченко та ін.; За заг. ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С.
87.).
Метод ілюстрацій
передбачає показ предметів, процесів та явищ у їх символічному
зображенні за допомогою плакатів, карт, портретів, фотографій, малюнків, схем,
репродукцій, пласких моделей тощо
(Педагогика: Учебник / Л.П. Крившенко, М.Е. Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред.
Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. – 286.).
Метод конкретних ситуацій (кейс-метод) – це такий метод навчання, за якого
студентам пропонується проаналізувати реальну життєву ситуацію. Опис цієї
ситуації одночасно відображає не тільки якусь практичну проблему, але й
актуалізує певний комплекс знань, які необхідно засвоїти під час вирішення
проблеми. При цьому сама проблема не має однозначного вирішення, являє собою
особливий, розгалужений і неоднозначний оптимум (Психолого-педагогічні аспекти
реалізації сучасних методів навчання у вищій школі: Навч. Посіб. / за ред.
М.В.Артюшиної, О.М.Котикової, Г.М. Романової. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 230.).
Метод навчання - спосіб упорядкованої взаємодії вчителів та учнів, за
допомогою якого вирішуються проблеми освіти, виховання і розвитку у процесі
навчання (Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи
психології і педагогіки: Навч.посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 520 с. –
С.340.)
Метод презентацій
використовується для представлення досягнень або викладення матеріалу, що
вимагає унаочнення у максимальному обсязі (Психолого-педагогічні аспекти
реалізації сучасних методів навчання у вищій школі: Навч. Посіб. / за ред. М.В.Артюшиної,
О.М.Котикової, Г.М. Романової. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 187.).
Методи активізації
навчально-пізнавальної діяльності – це сукупність прийомів і способів психолого-педагогічного
впливу на учнів, що (порівняно з традиційними методами навчання) першою чергою
спрямовані на розвиток у них творчого самостійного мислення, активізацію
пізнавальної діяльності, формування творчих навичок та вмінь нестандартного
розв’язання певних професійних проблем і вдосконалення навичок професійного
спілкування (Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. - С.
352).
Методи навчання – способи
спільної діяльності педагога та учнів, спрямовані на досягнення ними освітніх
цілей (Педагогика: Учебник / Л.П.
Крившенко, М.Е. Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред. Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004.
– С. – 417.).
Метод навчання - це упорядкована за певними принципами система
цілеспрямованих послідовних дій суб’єктів навчання над свідомо визначеним
предметом діяльності із застосуванням відповідних засобів, внаслідок чого
отримують очікувані результати навчання (Козаков В.А., Дзвінчук Д.І. Психолого-педагогічна
підготовка фахівців у непедагогічних університетах: К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2003. –
С. 35.).
„Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного
обговорення, пошук рішення, який здійснюється шляхом вільного обговорення думки
всіх учасників (Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів
навчання у вищій школі: Навч. Посіб. / за ред. М.В.Артюшиної, О.М.Котикової,
Г.М. Романової. – К.: КНЕУ, 2007. – С. 184.).
Освіта – певна
сукупність систематизованих знань, умінь і навичок, поглядів і переконань,
певної практичної підготовки, що досягаються в навчально-виховному процесі
(Товажнянский Л.Л., Романовський О.Г., Бондаренко В.В., Понамарьов О.С.,
Черваньова З.О. Основи педагогіки вищої школи: Навч. посібник. – Харків, НТУ
"ХПІ", 2005.- С.140).
Педагогічна
діяльність – вид професійної діяльності, змістом якої є
навчання, виховання, освіта, розвиток тих, хто навчається… Однією з
найважливіших характеристик педагогічної діяльності є її спільний характер:
вона обов’язково припускає педагога і того, кого він вчить, виховує, розвиває. Ця
діяльність не може бути діяльністю лише «для себе». Її сутність – у переході діяльності
«для себе» у діяльність «для іншого», «для інших». У цій діяльності поєднуються
самореалізація педагога та його цілеспрямована участь в зміні того, хто
навчається (рівня його навченості, вихованості, розвитку, освіченості)».
(Введение в педагогическую деятельность: Учеб. пособие для студ. высш. учеб.
заведений /А. С. Роботова, Т. В. Леонтьева, И. Г. Шапошникова и др..; Под ред.
А. С. Роботовой. – 2-е узд., стереотип. – М.: Издательский центр «Академия»,
2004. – С. 6).
Робота з книгою –
метод, який полягає у роботі учнів з книгою самостійно або під керівництвом
вчителя (Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навчальний посібник. /
М.В. Артюшина, Л.М. Журавська, Л.А. Колесніченко та ін.; За заг. ред.
М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 87.).
Розповідь – монологічне, послідовне викладення матеріалу в описовій
чи розповідній формі (Педагогика: Учебник / Л.П. Крившенко, М.Е.
Вайндорф-Сысоева и др.; Под ред. Л.П. Крившенко. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. –
282.).
Тестові завдання – певні
типи дій тих, хто навчається, які мають бути прийняті за свідчення досягнення
результату (Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Навчальний
посібник. / М.В. Артюшина, Л.М. Журавська, Л.А. Колесніченко та ін.; За заг.
ред. М.В.Артюшиної. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 231.).
Тренінг - багатофункціональний метод
передбачених змін психологічних феноменів людини, групи та організації з метою
гармонізації професійного й особистісного буття людини (Макшанов С.И.
Психология тренинга. – Спб.: Б.в.,
1997. – 212 с.).
Тренінг - навчання технологіям дії на основі певної концепції
реальності в інтерактивній формі (Сидоренко Е.В. Технологии создания
тренинга. От замысла к результату. – СПб.: Издательство „Речь”; ООО Сидоренко и
Ко”, 2007. – С. 11.)
Немає коментарів:
Дописати коментар